Фразеологізми, які можуть трапитись у ЗНО з українсьокої мови та літератури

Фразеологізми, які можуть трапитись у ЗНО з українсьокої мови та літератури

Аж за вухами лящить. їсти з апетитом.
Аж молоко кисне. Про щось неприємне, бридке.
Антимонії розводити. Вести пусту затяжну балаканину, зволікати справу; панькатися.
Байди (байдики) бити. Ледарювати, нічого не робити
Баляндраси (баляси) нести (точити). Займатися пустою балаканиною, розповідати щось смішне.
Берега пуститися. Втратити почуття міри; здатися на ласку долі.
Березова каша (припарка). Кара різками. …
Бите око. Натренований зір (часто професійна навичка), вміння швидко щось помітити.
Бити у вічі. Вражати (часто неприємно).

Битий шлях. Добре наїжджена, центральна дорога; іноді дорога додому, на батьківщину.
Битися об поли руками. Впадати в розпач від несподіваної біди, бідкатися.
Біла кістка. Іронічне визначення великого панства, аристократії.
Бісики пускати. Вигравати очима, кокетуючи поглядати, залицятися.
Блакитна (голуба) кров. Іронічне визначення аристократії.
Блудна вівця. Той, хто відбився від гурту, збився з правильного шляху (у моральному розумінні).
Боки полатати (поламати). Побити.
Болотом закидати. Несправедливо звинуватити, звести наклеп, прилюдно знеславити.
Брати (узяти) бика за роги. Сміливо, рішуче братися за справу, починаючи з основного, найважливішого.
Брати (узяти, приймати) до серця. Гаряче, боляче реагувати на щось; ставитися співчутливо, із зацікавленістю.
Брати (хапати) за жабри. Ставити в безвихідне становище, брати міцно у свої руки; піймати на чомусь, звинуватити.
Брати (узяти) за живіт. Дошкуляти; корчитися від заздрощів, скупості, страху, досади .
Брати (узяти, піднімати) на кпи (на кпини). Глузувати, насміхатися.
Брехнею світ пройти. Все життя брехати.
Брехню завдавати. Звинувачувати когось у брехні.
Будуть люди (не буде людей) (з кого). Про досягнення певного громадського становища; буде (чи не буде) людина суспільно корисною; житиме (чи ні) за нормами існуючої моралі; досягне успіху в оволодінні професією (чи ні) і т. д.
Буханцями годувати. Бити.
Важким духом дихати. Злитися, чинити зло.
Велика риба (птиця); велике цабе. Впливова, поважна особа (часто іронічне).
Веремію (веремія) підняти (зняти, закрутити). Зчинити колотнечу, гармидер; закрутити вихором.
Вибити хвіст об тин. Облишити залицяння.
Вилами по воді писане. Про щось невиразне, непевне, сумнівне.
Виміняти шило на швайку. Поміняти маловарту річ на гіршу, зробити недоцільний вчинок.
Вискочити на сухе. Вийти незаплямованим із якоїсь неприємності.
Високі (низькі) пороги (у кого, для кого). Про нерівність соціальну.
Високого (низького, царського і под.) коліна (бути). Про соціальне походження (якого роду — знатного, простого, царського і т. д. бути).
Витрішки купувати (продавати). Заглядати без діла, роздивлятися безцільно.
Віділлються вовкові овечі сльози. Про відплату, кару за заподіяне комусь зло, про неминучість розплати.
Вітер (дюдя) свистить у кишенях (у гаманці). Про відсутність грошей.
Вітра в решеті дарувати (дати). Нічого не дати.
Води не сколотити. Бути тихим, непомітним, смирним.
Воду варити (виварювати). Знущатися.
Воду качати (лити). Вести пусту, беззмістовну розмову, говорити щось непотрібне.
Вуха нагострити (наставляти). Бути насторожі, прислухатися, бути уважним; бути напоготові до чогось.
Вуха протуркати (ким, чим). Надокучити розмовами про когось чи щось.
Вухами хляпати (ляпати). Бути неуважним.
Вхопити на кутні. Розносити плітки, судити, обговорювати, лихословити.
Гадюку за пазуху брати. Піклуватися про підступну людину, таємного ворога.
Гарбуза дати (дістати, з\’їсти). Відмовити (дістати відмову) тому, хто сватається.
Глек (горщик) розбити. Порвати дружбу, добрі взаємини; посваритись.
Глузд за розум завернув. Здуріти, втратити розум.
Глупа (глуха) ніч. Дуже темна ніч, безпросвітна пітьма; північ.
Гнути в каблук. Пригнічувати.
Гнути шию. Коритися.
Голий, як турецький святий. Про вкрай збіднілу людину.
Головою важити. Ризикувати життям.
Гори покотити (потопити). Не знати горя, не зважати на перешкоди; відчувати в собі сили звершити щось.
Грати у власну дудку. Мати свої, незалежні від когось погляди, робити по-своєму.
Груші на вербі. Безглузда вигадка; щось неможливе.
Губи квасити (розквасити). Сердитися, дутися; бідкатися, плакати.
Губи копилити. Пишатися, бундючитися; вередувати, сердитись.
Давати відкоша. Давати відсіч (найчастіше давати відсіч залицяльнику).
Датися на підмову. Дати себе обдурити.
Де козам роги правлять. Дуже далеко, на засланні.
Де раки зимують (знати, чути). 1. Пізнати горе в житті, мати досвід. 2. Знати, де можна поживитися; бути хитрим, спритним.
Держати слово. 1. Виголошувати промову, говорити. 2. Виконувати обіцянку.
Держати (тримати) хвіст бубликом. Бадьоритись, не падати духом.
Держати (тримати) язик за зубами. Мовчати, зберігати таємницю.
Дерти носа. Пишатися, погордливо ставитись до інших.
Десята (сьома) вода на киселі. Дуже далекі родинні зв\’язки.
До нових віників (пам\’ятати). Дуже довго пам\’ятати (найчастіше щось неприємне).
До ноги вибити. Знищити всіх до одного, до останнього.
До часу глечик носить воду. Всьому буває кінець; ніщо не вічне; застереження від надмірностей у чомусь.
До цурки. Зовсім, остаточно.
Довбнею не доб\’єш. Ствердження фізичної моці людини, у силі котрої хтось сумнівається. (Вживається найчастіше у виразі: «ще й…»).
Докупи не зібрати. Про щось безглузде, нісенітницю.
Доробитися до голого коліна. Нічого не заробити; обноситися, вкрай збідніти.
Дорога (шлях) терном заросла. Про неможливість повернення додому, до щасливого минулого чи про неможливість досягти бажаного.
Дорого не взяти. Зробити щось, не задумуючись.
Драти горло (рот). Кричати.
Дрижаки їсти (хапати). Тремтіти (найчастіше від страху чи холоду).
Дулю з\’їсти. Нічого не одержати.
Дуріти (казитися) з жиру. Робити дурниці від безділля, знічев\’я. Найчастіше так говорять про багатих нероб.
Дутеля з\’їсти. Померти.
Духопеликів (духопелу, духу) давати. Наганяти страху, бити.
Духу пускатись. Помирати, вибиватися із сил
Жданиками годувати; жданики їсти. Примушувати ждати обіцяного; безнадійно ждати чогось.
Живцем на небо проситись. Про людей, що занадто показують свою набожність; про святенників.
Живцем облупити. Жорстоко, без жалю розорити.
Жила тонка. Про недостатність сили, можливості, здібності (часто про людину фізично кволу).
Жити з пучок. Жити з власної праці, заробляти своїми руками.
Жити на свою руку. Бути самостійним, незалежним.
Життя коромислом. Безладне, безтурботне життя з гулянками.
З глузду зсунутись (збитись, з\’їхати). Втратити розум.
З голими руками. Без нічого; бути дуже бідним.
З козами на торг встигати (поспівати). Нічого поспішати, ще встигнеш.
З мосту та в воду (пхнути, упасти). На згубу, на погибель.
З мухи бугая (слона,) робити. Дуже перебільшувати.
З неба (з місяця) впасти (звалитися). З\’явитися несподівано.
За пухлу душу. Ні за що, даром.
За три огляди (придбати щось). Украсти щось; взяти даром.
За тьху (придбати щось). За безцінь, дешево, вигідно, майже даром.
Забряжчати у калитці. З\’явитися грошам.
Зав\’язати голову (світ). Занапастити життя, зробити його безрадісним, нещасливим (часто про одруження з нелюбом).
Залити сала за шкуру. Заподіяти багато горя, зла.
Замакітрилася голова (світ); у голові макітриться. Закрутилася, запаморочилася голова; потьмарився розум; безладдя в думках.
Запрягати у кормигу. Поневолювати.
Збивати (зчиняти) бучу. Зчиняти галас, затівати сварку.
Збирати мед з кропиви. Мати зиск, вигоду там, де інші й сподіватися не можуть.
Згадала баба дівера. Говорять, коли хтось згадує минуле, те, чому немає вороття, про що вже пора забути.
Землею пахнути (смердіти). Бути дуже старим, близьким до смерті; конати.
Землі під ногами (під собою) не чути. Бігти, іти легко, швидко; бути переповненим радістю, щастям.
Земля пером (кому). Вираз доброї пам\’яті про покійного.
Злидні годувати. Жити в нужді, бідності.
Змію мати під серцем. Тяжко журитися чимось, не мати морального спокою; мати постійну гризоту.
Знову за рибу гроші. Настирливо повторювати уже відоме.
Золоте верб\’я (гілля) росте. Твориться щось неймовірне, немає ладу.
З-під нігтів вибирати. Доскіпуватися, вишукувати.
Зробити з лемеша швайку. Велику справу, річ перевести на дрібницю.
Зубами на світі жити. Про людей, які будь-якою ціною досягають свого, нікого й нічого не шкодують в ім\’я задоволення власних інтересів.
Зуби сушити (продавати). Усміхатися, сміятися.
І кувати й клепати. Бути спритним, скрізь встигати.
І риби наловити, і ніг не замочити. Бути дуже спритним (у негативному значенні), уміти ховати сліди.
І усом не моргнути. Бути спокійним, байдужим, незважаючи ні на що.
Із копита (робити щось). Раптово, не роздумуючи.
Іудине коріння. Про людей підступних, зрадливих. (Євангельський відгомін.)
Іздити верхи. Підкорити, уміти використовувати у власних інтересах. (Часто вживається з часткою «не».)
Їсти поїдом. Постійно лаяти, знущатися.
Кабаки втерти (дати). Покарати, побити. Доглядайтеся, хлоп\’ята,
Камінь за плечима (на шиї). Моральний тягар, клопіт.
Камінь кидати (на кого). Обвинувачувати когось, осуджувати, картати.
Камінь узяти (на душу, в дорогу). Моральний тягар; нечисте сумління; зробити щось усупереч совісті, етичним нормам.
Квітку пришити. Кинути дотеп на чиюсь адресу, насміятися, поглузувати з кого-небудь.
Кебету мати. Бути здібним, розумним.
Кепи бити. Глузувати, насміхатися.
Кивнути пальцем. Виявити найменше бажання. (Про свавілля владних людей).
Кислиці ростуть (за ким, після кого). Що б не зробив, то все не до ладу, з поганими наслідками.
Кішці хвоста зав\’язати (не зав\’язати). Вміти (не вміти) щось зробити; бути здібним до всього (не бути здібним ні до чого).
Клепки не мати; клепку загубити. Бути дурнуватим, несповна розуму.
Козир-баба (дівка). Про дівчину чи жінку, бідову, сміливу, жваву, завзяту.
Козиря гнути. Поводитись задирливо, погордливо.
Кораблі спалити. Знищити можливість для відступу.
Крижем падати. Падати, розкинувши руки, пластом, часто — втрачати свідомість.
Кричати на живіт (на пуп). Дуже кричати, кричати з усієї сили.
Крокодилячі сльози. Нещирі сльози, лицемірне співчуття.
Круто заміс місити. Суворо, жорстоко, рішуче діяти.
Кувати залізо, поки гаряче. Діяти своєчасно, не проґавити моменту.
Куди не кинь, то все клин. Про безвихідність становища.
Куди очі (іти). Не думаючи, не розбираючи дороги, куди завгодно.
Кулю злити (вилити). Пожартувати гостро, дотепно; збрехати; зробити щось незвичайне.
Куля летить по молоко. Не влучати в ціль. (З військової термінології.)
Купило притупило. Нізащо купити.
Кусати за п\’яти. Таємно робити зло, підлість. …
Куц (куць) виграв, куц програв. Ризик.
Лазаря співати (корчити). Скаржитись на долю, прикидатись нещасним; жебрачити. (Євангельський відгук.)
Лапки покласти (розікласти). 1. Почувати себе господарем; не працювати. 2. Втрачати обережність, довірятися.
Лиха ковшем хапнути (черпнути). Зазнати життєвих труднощів, злигоднів; знати горе.
Ліву щоку підставляти. Бути покірним, пасивним, не противитись насильству, злу. (Євангельський відгомін.)
Лід орати. Робити непотрібну, безглузду справу.
Лід рушив. Подолано перші перешкоди.
Лоба (лоби) голити (забрити). Забирати до війська (старе).
Ляща дати. Ударити.
Мандрони плести. Говорити дурниці, нісенітницю.
Ману пускати. Дурити, морочити голову, ширити непевні чутки, збивати з пантелику.
Масляні вишкварки. Ніщо.
Метати (розкидати) бісер свиням (перед свиньми). Говорити комусь недосяжне для його розуміння; розкриватися з найдорожчим перед недостойним. (Євангельський відгомін).
Мисліте писати. Йти, плутаючи ногами, нетвердою ходою (про п\’яних).
Мокрим рядном напасти (накрити). Напасти з лайкою, докорами, найчастіше зненацька; приголомшити несподіванкою.
Молитву читати (вичитувати). Повчати, докоряти, лаяти.
Мости (міст) спалити (позривати). Знищити шлях до відступу, назавжди відмовитися від повернення до чогось.
Мухи в носі грають. Про гордовиту, задерикувату людину.
На безголів\’я. На нещастя, на погибель.
На бобах розводити. Ворожити, гадати.
На глузи брати (узяти, піднімати). Насміхатись, глузувати.
На горіхи (рибу) мати (буде). Бути вилаяним, покараним, дістати прочухана.
На живу нитку. Приблизно, не точно, нашвидку.
На зламану голову. Невідомо куди й для чого; на погибель.
На зубах перетирати; на зуби (на язики) брати (узяти). Лихословити, осуджувати когось; розпускати плітки.
На зубки підняти. Глузувати, насміхатися.
На кабачки влетить (кому). Буде покараний (хто).
На один шталт. Однакові, схожі, на один зразок. …
На пні ламати. Руйнувати щось у самій його основі.
На порі (ставати). Дійти певного віку, зросту, дозріти.
На руку ковінька. Того й треба; до речі; вигідно.
На своє копито. На свій лад.
На тонку. Не тривко, погано, як-небудь.
Не варта шкурка вичинки. Наслідки не варті затраченої на них праці; не варто затівати якоїсь справи; невигідно.
Не горіти і не курітися. Бути байдужим.
Не дати в кашу собі наплювати. Уміти постояти за себе, відстояти свої інтереси; зберігати почуття власної гідності.
Не до Петра, а до Різдва. Про людей похилого віку.
Небо прихилити. Бути ладним все зробити для чийогось щастя.
Нема промитої води (кому). Нема просвітку (про постійне переслідування та докори).
Ні в дві ні в три. Розгубитися, зніяковіти.
Ніде й голки встромити. Дуже тісно.
Носа не навернути. Не приходити з якоїсь причини; не мати змоги наблизитися через щось (часто через сморід).
Носом вудити рибу. Куняти.
Один тому час, що батько в плахті. Про те, що ніколи не повториться, буває один раз у житті.
Оком (очима) накидати. Примічати, мати на прикметі, потай слідкувати; уподобати когось, задивлятися.
Оскому зігнати (збити). Задовольнити бажання; зірвати зло на комусь.
Оскому набити. Почувати відразу до чогось; дуже набриднути.
Очі вбирати; очі брати в себе. Приваблювати красою, яскравістю, привертати увагу.
Очі зав\’язувати. Приховувати правду, не давати бачити правду.
Очі зводити. Дрімати, засипати.
Пальцем тикати (показувати) (на кого). Звертати з осудом увагу навколишніх на щось незвичайне (найчастіше негативне) у чиїйсь поведінці.
Пальцем тикати в очі. Вказувати на якісь вади, іноді в не дуже делікатній формі.
Памороки забивати. Затуманювати розум, відбирати пам\’ять.
Паном діло жити. Жити по-панському.
Парка парити. Гарячкувати, метушитися.
Перепастися на смик. Дуже схуднути, змарніти.
Півня пускати. Зірватись на високій ноті у співі.
Півтора людського. Щось недоладне, хтозна й що.
Під чотири вітри (йти). Іти геть, куди завгодно.
Піднести понюхати тертого хріну. Заподіяти неприємність.
Підпускати москаля. Брехати, обдурювати.
Подати рушники. Дати згоду на одруження. (Відгомін народної обрядовості.)
Позичити очей у сірка. Набратися сміливості, нахабства; відкинути сором\’язливість.
Поли врізати. За будь-яку ціну втекти, позбавитись чогось.
Попару не знайти. Духу не перевести.
Посадити на лід. Підвести; поставити у невигідне, скрутне становище.
Послати на небо. Вбити; позбавити життя.
Поставити крапки над «і». Довести щось до логічного кінця, не залишити чогось нез\’ясованим; без потреби уточнювати щось.
Прийде коза до воза. Схаменеться хтось, покориться.
Пройти мідні труби і чортові зуби. Мати величезний життєвий досвід (здебільшого з негативним відтінком).
Просто з моста. Без зволікань, не довго думаючи.
Решетом воду міряти. Вести пусту розмову, балаканину.
Ріски в роті не мати. Давно не їсти, бути голодним.
Робити з губи (писка) халяву. Брехати, говорити зайве, попусту; не дотримувати слова.
Розтікатися мислію по древу. Бути багатослівним. (Відгомін «Слова о полку Ігоревім».)
Роки вийшли. Минув визначений час, термін. Найчастіше — про досягнення повноліття.
Руки фертом. Взявшись у боки. (Найчастіше про людей самовдоволених, розв\’язних).
Ряст топтати. Жити, ходити по землі.
Світ заступити (кому). Стати перешкодою на шляху до щастя; відгородити від чогось доброго, радісного.
Сіль (цвіт) землі. Найкраща, творча частина народу.
Слабий на утори. Про того, хто не може себе стримати будь у чому; про невитриману людину.
Содом робити. Зчиняти гармидер, безладдя. (Відгомін Біблії.)
Сто сот. Безліч.
Стояти на Божій дорозі. Бути близьким до смерті (застаріле).
Стрибнути в холодну воду. Зопалу зробити якийсь нерозсудливий вчинок.
Сукати свій мотузок. Вести свою лінію; проводити свою думку.
Сучитися в вічі. В\’язнути, чіплятись, заїдатись, прискіпуватись.
Теревені гнути (правити, розводити, розпускати). Говорити всяку всячину.
Тирси дати. Побити, надавати стусанів.
Тільки місце тепле (чиє). Про чиюсь відсутність, зникнення (говорять, коли не застають на місці).
Товктися, як Марко по пеклу. Безперервно, без перепочинку рухаючись, робити щось; іноді зчиняти гамір.
Тонко прясти. Робити щось не так як слід; нетривко, ненадійно.
Треті півні співають. Друга половина ночі, перед світанком.
У Бога теля з\’їсти. Провинитися в чомусь; бути гіршим за інших.
У головах низько. Незручно, бракує чогось, не по собі.
У голову втовкти. Заставити вивчити, запам\’ятати, зрозуміти.
У гречку скакати. Мати позашлюбні любовні зв\’язки, зраджувати.
У губу не йде. Про відсутність апетиту через хвилювання, нервове потрясіння, горе, хворобу.
У диковину собаки нековані (де). Про глуху місцевість, глибоку периферію.
Узяти за гичку. Притягти до відповідальності, дати прочухана.
Укусити й меду дати. Зробити нишком капость (про людей підступних, нещирих).
Умити ноги (кому). Прислужитися, виявити покору. (Відгомін Євангелія.)
Умити руки. Зняти із себе відповідальність; відмовлятися від того, до чого був причетним. (Відгомін Євангелія.)
Утерти маку. Дати прочухана, провчити.
Фіглі робити (строїти); фігля викинути. Витівати щось, утяти щось несподіване, жартувати,
Халявки смалити (присмалювати, пекти). Упадати коло когось, залицятися.
Ханьки м\’яти. Нічого не робити, байдикувати, ледарювати.
Харки-макогоненки плести. Говорити щось недоладне, нісенітне.
Хармани (харамани) плести (гнути). Дурити, морочити.
Хату перележати. Зіпсувати, пошкодити якось хату; заважати лежанням. (Найчастіше вживається із заперечною часткою «не».)
Хвоста крутити (з ким). Залицятися, бувати з кимсь; бути у любовних зв\’язках.
Ходити з темними очима. Бути неосвіченим.
Хоч мак сій. Про надзвичайну тишу.
Хули (охулки) на руку не класти. Не пропустити нагоди поживитися; не гребувати ніякими засобами заради своєї вигоди.
Циганський піт. Дрож, тремтіння від страху чи холоду,
Через вулицю (дорогу) навприсядки. Вираз, яким заперечуються родинні зв\’язки; дуже далекі родинні зв\’язки, що вже втратили силу.
Через гречку перегнати. Дати доброго прочухана, провчити.
Через губу не плюнути. Пишатись, гордувати, вважати не гідним себе щось зробити; розлінитися.
Чи тепер, чи в четвер; не тепер, так у четвер. Про неминучість чогось.
Чий батько (чорт) старший. Хто переможе, чия перевага буде в суперечці, змаганні («чия візьме»).
Чмелів слухати (чмелі гудуть). Про шум у голові (від хвороби, горя, удару чи хмелю).
Чуба нам\’яти. Побити.
Чужий хліб заїдати. Жити чужою працею; привласнювати чуже.
Шарварок зчиняти. Зчиняти безладдя, гармидер.
Шкура тріщить. Про велике напруження у чомусь.
Шпильки (голки) під нігті заганяти. Допікати, завдавати душевного болю.
Ще вогко стане (кому). Загроза кари, помсти, розправи.
Що громаді, те й бабі. Буде те, що й іншим; бажання, готовність поділити долю інших, громади.
Що на язик набіжить; що слина на язик принесе (говорити). Говорити, не думаючи, що прийдеться.
Щоб роги не надто високі росли. Не дозволяти набратися сили, вийти з-під контролю; не давати волі.
Щоб сидячого татари не взяли. Не бути бездіяльним, не сидіти без роботи.
Юшку варити. Знущатися.
Язик до Києва доведе. Про необхідність розпитувати.
Язика дістати (привести). Захопити в полон когось із метою здобути якісь відомості. (Із військової термінології.)
Як (мов, наче і под.) дзвін. Міцний, високої якості.
Як (мов, наче і под.) дурень із печі. Раптово, несподівано, недоречно.
Як (мов, наче і под.) з води іти; як з води (рости). Швидко рости.
Як (мов, наче і под.) за рідного батька (тата) (драти).
Дуже дорого; велику ціну правити.
Як (мов, наче і под.) лизь злизав. Зникло безслідно.).
Як маку (кого, чого). Дуже багато.
Як (мов, наче і под.) Мартин до мила (допастися). Без почуття міри (щось брати, хапати, їсти). –
Як (мов, наче і под.) муха в окропі. Метушитися; дуже швидко щось робити; багато працювати.
Як (мов, наче і под.) оселедці (оселедців) у бочці. Про велику кількість людей у тісному риміщенні.
Як (мов, наче і под.) Пилип із конопель. Не думаючи, зненацька, несподівано.
Як (мов, наче і под.) риба у саку (битися). Бути в безпорадному, безвихідному становищі; страждати.
Як (мов, наче і под.) світ піднявся. Про відчуття моральної полегкості, радості, простору.
Як скло. Геть усі, як один, як на підбір.
Як стій. Раптово, несподівано, зразу.
Як (мов, наче і под.) у віночку. Гарно, красиво.
Як (мов, наче і под.) у вусі. Дуже тихо, мертва тиша.
Як (мов, наче і под.) шевська смола (прилипати, приставати). Про надокучливу людину, від якої не можна відчепитися, що дуже в\’язне, чіпляється