Як пройти зовнішнє тестування на 200 балів. Поради спеціаліста щодо проходження ЗНО в Україні

Зовнішнє тестування як система оцінювання якості знань школярів та випускників давно існує в ряді країн, причому в кожній має свої особливості. ЗНО в Україні для абітурієнтів стало обов\’язковим з 2008 року.
Спочатку реакція громадськості, особливо батьків, на нововведення була переважно негативною: колишня система внутрішніх іспитів у вузі була усталеною і зрозумілою, а поява ЗНО в Україні насторожувала, така система здавалася складною і підступною.

Знадобилося зовсім небагато часу, щоб розібратися, що пройти тестування, отримати сертифікати ЗНО з гідними балами і вступити з ними в бажаний вуз абсолютно реально. Для цього потрібно просто правильно, методично готуватися до ЗНО. Що значить правильно? – Давайте розбиратися.

Перед тим, як починати готуватися до ЗНО, дізнайтеся, з яких предметів вам потрібно пройти зовнішнє тестування. Для вступу вам знадобиться 3 сертифіката ЗНО. З яких предметів? Визначитися в цьому питанні вам повинні допомогти в приймальній комісії тих ВНЗ, в які ви збираєтесь вступити.

Слідкуйте за новинами приймальної комісії, адже ще можливі зміни умов прийому цього року. Звичайно, можна і серед навчального року поміняти підготовку з одного предмету на інший (наприклад, математику на англійську), але чи варто втрачати гроші, а головне – дорогоцінний час на такі «віражі»?

Деякі майбутні абітурієнти протягом року готують для тестування 4 предмета (проходити тестування можна максимально з 4 предметів). Сенс у цьому є: у деякі вузи сертифікати взаємозамінні (наприклад, під час ЗНО 2009 року в медичних університетах на багато спеціальностей третім предметом могла бути фізика чи хімія, на юридичний – англійська або математика).
Якщо ви в змозі фізично, психологічно та матеріально подужати підготовку до тестування з 4 предметів, то у фіналі у вас буде вибір: ви подасте сертифікат ЗНО з тієї дисципліни, з якої отримали найбільшу кількість балів.

Ще десяток років тому батьки вибирали викладача-репетитора або курси при вузі, в який мріяло вступити їх чадо. Не секрет, що часто вступна кампанія перетворювалася на «конкурс батьківських гаманців».

Ситуація змінилася, і тепер далеко не кожен вірить умовлянням вузу про «лояльному ставленні при вступі», адже зовнішнє тестування, як ми знаємо, не ВНЗ. Тому варто йти на курси довузівської підготовки з профільного предмету (наприклад, математики) тольки в ті вузи, які наприкінці циклу навчання за результатами контрольних робіт додають слухачам при зарахуванні до цього навчального закладу до 20 балів.

Але і тут є своє АЛЕ: не всі отримають заповітну «надбавочку», адже ці бали потрібно ще заробити на контрольній своїми знаннями! Перелік ВНЗ з такими умовами зарахування обмежений (наприклад, деякі спеціальності в НТУУ КПІ, НАУ, т.д.).

І все ж, якщо ви вирішили піти на вузівські підготовчі курси, постарайтеся з\’ясувати:
– Скільки чоловік в робочій групі (НЕ 25-40!),
– В якому форматі проводяться заняття (це не повинна бути лекційна начитка матеріалу, яка не має до підготовки до зовнішньго тестування ніякого відношення),
– Хто проводить заняття (у ідеалі це має бути вчитель, що досконально знає шкільну програму, яка є базою ЗНО в Україні, а не вищу математику). Інакше в кращому випадку ви прослухаєте хороший академічний курс з предмета, а навряд чи отримає підготовку до зовнішнього тестування.

Підготовку до незалежного тестування краще проходити з досвідченим репетитором або на курсах, що спеціалізуються на підготовці до ЗНО:
– Мала кількість слухачів в групі (максимально 12),
– Постійний штат високопрофесійних досвідчених шкільних вчителів, що володіють методикою і психологією підготовки до ЗНО в Україні.
– Індивідуальний підхід і контроль …

Ось складові візитної картки таких курсів.

Якщо рівень базової (шкільної) вашої підготовки не нижче середнього, радимо вам відвідувати курси. Але якщо в системі знань дуже багато прогалин чи така зовсім відсутній – шукайте досвідченого репетитора.