Зміни та нововведення у ЗНО 2018

У зовнішньому незалежному оцінюванні, починаючи з 2015 року, буде запроваджене деякі нові елементи у способі його проведення. Це зумовлено прийняттям закону \”Про вишу освіту\”, необхідністю забезпечення додаткових гарантій рівного доступу до вищої освіти усім абітурієнтам.

Серед нововведень зокрема передбачено, що сертифікаційні роботи з української мови і літератури, математики матимуть два рівні складності, результати зовнішнього незалежного оцінювання будуть визначатися за новою методикою, сертифікат зовнішнього оцінювання буде чинним лише в рік його проведення, державна підсумкова атестація з української мови для всіх випускників шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів буде проходити у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Сертифікаційна робота (тест) із математики матиме два рівні складності: базовий та поглиблений.
Кожен випускник, який бажає отримати вищу освіту, має визначити той рівень складності, виконання якого дозволить йому подати документи в обраний ним вищий навчальний заклад. Про своє бажання виконувати завдання сертифікаційної роботи того чи іншого рівня складності абітурієнт повинен вказати під час реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні.

Учасник тестування, що обрав тест базового рівня, отримує зошит (16 сторінок), що містить 30 завдань трьох форм: завдання з вибором однієї правильної відповіді з п\’яти запропонованих (№ 1 – 20), завдання на встановлення відповідності (№ 21 – 24), завдання з короткою відповіддю (№ 25 – 30), два з яких (№ 25, 26) є структурованими. Таким чином, структура сертифікаційної роботи базового рівня подібна до структури тесту ЗНО з математики 2014 року. Відповіді учасник тестування зазначає в бланку А. На виконання сертифікаційної роботи базового рівня відводиться 130 хвилин.

Складність завдань тесту базового рівня відповідає програмі з математики для 5 – 9-х класів та програмі з математики для 10 – 11 класів академічного рівня.

Учасник тестування, що обрав тест поглибленого рівня, отримує зошит (20 сторінок), що містить 36 завдань чотирьох форм: завдання з вибором однієї
правильної відповіді з п\’яти запропонованих (№ 1 – 20), завдання на встановлення відповідності (№ 21 – 24), завдання з короткою відповіддю (№ 25 – 34), два з яких (№ 25, 26) є структурованими, завдання з розгорнутою відповіддю (№ 35, 36). Таким чином, сертифікаційна робота поглибленого рівня містить 30 завдань сертифікаційної роботи базового рівня і відрізняється від неї лише останніми шістьма завданнями. Ці завдання перевіряють математичну культуру учасника та знання й навички, які йому потрібні для подальшого вивчення математики у вищих навчальних закладах, де математика є профільним предметом. Складність таких завдань відповідає програмі з математики профільного рівня для 10 – 11-х класів.

Правильні відповіді учасник тестування позначає у бланках А і Б. У бланку Б учасник записує відповіді до завдань № 31 – 34 з короткою відповіддю та розв\’язання завдань № 35, 36 і відповіді до них. Кожен етап розв\’язання завдань з розгорнутою відповіддю має бути обґрунтованим із зазначенням необхідних теорем, аксіом тощо. Якщо процес розв\’язання потребує рисунка, учасник має навести його.

Відповіді, зазначені у бланку Б, перевіряються екзаменаторами.

На виконання сертифікаційної роботи поглибленого рівня відводиться 210 хвилин.

Сертифікаційна робота з української мови і літератури також матиме два рівні складності: базовий та поглиблений.

Абітурієнт, що обрав базовий рівень, під час реєстрації на зовнішнє незалежне оцінювання в пункті тестування отримає зошит на 16 сторінок із 58 завданнями та два бланки відповідей (бланк А і бланк Б).

Завдання 1-33 і завдання 58 передбачають перевірку знань, умінь і навичок з української мови. Це завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох запропонованих (№ 1-10, № 29-33), завдання з вибором однієї правильної відповіді з п\’яти запропонованих (№ 11-23), завдання на встановлення відповідності (№ 24-28) і завдання з розгорнутою відповіддю (№ 58).

Завдання 34-57 перевірятимуть знання, уміння й навички з української літератури. Серед них також є завдання з вибором однієї правильної відповіді з п\’яти запропонованих (№ 34-53) і завдання на встановлення відповідності (№ 54-57). Виконавши сертифікаційну роботу базового рівня, учасник тестування має позначити відповіді в бланку А (його перевірятиме комп\’ютер) і написати власне висловлення в бланку Б (його перевірятимуть екзаменатори). На виконання всіх завдань базового рівня відводиться 150 хвилин.
Якщо під час реєстрації учасник тестування обрав тест поглибленого рівня, то він отримає зошит на 20 сторінок і виконуватимете 74 завдання. Результати роботи заносяться до бланків А, Б, А+ і Б+.

Сертифікаційна робота поглибленого рівня охоплює всі завдання базового рівня, описані вище, і додаткові складніші завдання (№ 63-74). Виконуючи ці завдання, абітурієнт продемонструє знання, уміння й навички, необхідні для навчання на профільних факультетах. Завдання з української літератури вимагатимуть установлення послідовності (№ 63-66) і вибір однієї правильної відповіді з п\’яти запропонованих (№ 59-62). Завдання з української мови (№ 67-74) передбачатимуть відкриту коротку відповідь у вигляді одного – двох речень.

Виконавши сертифікаційну роботу поглибленого рівня, учасник тестування має зробити все те, що передбачено базовим рівнем (тобто заповнити бланки А і Б), і, окрім того, виконати додаткові складніші завдання (заповнити бланки А+ і Б+). На все це буде відведено 210 хвилин.

Нововведенням у системі зовнішнього незалежного оцінювання є запровадження відмінної від попередніх років системи визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання.

Замість відносного критерію встановлення порогового бала (124) буде застосовано абсолютний критерій, коли його значення визначатиметься експертним шляхом – \”пороговий бал\” (\”склав\”/\”не склав\”).

\”Пороговий бал\” (\”склав\”/\”не склав\”) – це межа (мінімальна кількість тестових балів), яка розподіляє учасників тестування на тих, які мають певні знання з навчального предмета і можуть брати участь у конкурсі на право навчатися у вищих навчальних закладах України, і тих, які вгадували правильні відповіді або не змогли продемонструвати знань, необхідних для навчання у ВНЗ. Якщо звернутися до відомої багатьом \”п\’ятибальної\” системи вступних іспитів, то це «двійка», яка позбавляла абітурієнта права на вступ до вищого навчального закладу в поточному році.

\”Пороговий бал\” визначає група експертів, до складу якої залучаються педагогічні працівники, що мають досвід викладання в навчальних закладах різного типу, викладачі вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації, науковці з усіх регіонів України.

Експерти мають визначити ті завдання, сумарна кількість балів за виконання яких свідчить про недостатній рівень підготовленості абітурієнта до навчання у ВНЗ. Кількість балів, які можна отримати, виконавши ці завдання, і буде тією межею \”склав\”/\”не склав\”.

Термін дії сертифіката ЗНО – один рік.

Результати ЗНО абітурієнтів різних років некоректно порівнювати, адже оцінка за шкалою 100 – 200 балів є рейтинговою, що вказує на місце результату абітурієнта серед результатів інших абітурієнтів, які складали тест із певного предмета. Крім того, у 2015 році буде запроваджено нову систему визначення результатів ЗНО – застосування абсолютного критерію встановлення \”порогового бала\”.

Також обмеження терміну дії сертифікатів ЗНО унеможливлює їх багаторазове використання недобросовісними вступниками.